ВИСНОВКИ - Громадянська освіта в школах України

ВИСНОВКИ
     Таким чином, формування громадянської компетентності потребує системного підходу до розбудови громадянської освіти. Лише системний підхід може стати справді важливим чинником соціалізації особистості в демократичному суспільстві. Такий підхід передбачає і нову освітню ідеологію, яка базується на демократичних цінностях. Змістом цієї ідеології є культивування цінностей прав, свобод людини, повага до прав інших людей, визнання цінностей демократії, поширення критичного ставлення людей до уряду, мотивування людей до участі у вирішенні проблем громадського життя і, в зв’язку, з цим вміння висувати високі вимоги до себе, зокрема, до результатів своєї праці.

 

1. Ващенко Г. Загальні методи навчання. – К., 1997. – С. 405. 

2. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні. http://ukrcivnet.iatp.kiev.ua/Concept.html .

3. Крылова Н.Б. Формирование культуры будущего специалиста. - М.: Высшая школа, 1990. – 140 с.

4. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене. 2001. – 608 с.

5. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа. – 2005. - №1. – С.65-69.

6. Раков С.А. Формування математичних компетентностей учителя математики на основі дослідницького  підходу в навчанні з використанням інформаційних технологій: Автореф.….д-ра пед. наук. – К.: НПУ ім. М

Встановлено, що зміст і завдання предмету „Громадянознавство” та громадянського виховання старшокласників як результату спільної діяльності вчителів та учнів регламентується Національним навчальним планом Великобританії. Ним визначено зміст освіти у царині громадянознавства, цілі навчання, які своєю чергою визначають очікувані стандарти та результати учнівської поведінки. Навчальні програми укладаються кожною школою зокрема, а педагогічний колектив школи володіє автономією в організації навчально-виховного процесу.

Доведено, що вивчення громадянознавства дає можливість британським старшокласникам оволодіти знаннями і розумінням щодо становлення поінформованих громадян. Вони демонструють переконливе знання і розуміння тем та проблем, що досліджуются; виявляють розуміння основних понять громадянознавства, типу „права” і „обов'язки”, „демократія”, „уряд”, „справедливість”, „правосуддя”, „сила”, „влада” тощо, а також адекватно трактують громадянські цінності (чесність, толерантність, повага до інших, свобода, гідність тощо); вчаться оцінювати важливу роль і відповідальність засобів масової комунікації у наданні інформації громадськості та розуміють, що ця інформація може бути представлена та інтерпретована різними способами.

Успіхи громадянської освіти та виховання значною мірою залежать від міжпредметних зв'язків, встановлення яких британськими педагогами розглядається як необхідна умова усього процесу становлення свідомого громадянина. Широке використання знань із різних наукових сфер, як доводить наше дослідження, сприяє різнобічному, комплексному, дієвому підходу до розв'язання завдань громадянської освіти та виховання старшокласників у школах Великої Британії. Британські педагоги вважають, що існує чимало можливостей звернутися до аспектів громадянознавства через рідну мову, історію, географію, іноземні мови, математику, економічні дисципліни, фізичну культуру, музику, дизайн, технології, релігійне виховання тощо.

У розділі обґрунтовано та проаналізовано особливості використання педагогічного інструментарію у процесі реалізації завдань громадянського виховання британських старшокласників. Визначено основні механізми, принципи, методи, форми та інститути, що впливають на становлення громадянина.

Встановлено, що найважливішими механізмами, які сприяють процесу становлення громадянина, є ідентифікація, емоційне зумовлення, наслідування, мотиваційне опосередкування, конформність, вживання у соціальну роль, підтримання внутрішньої узгодженості поглядів, самоспостереження.

Серед принципів громадянського виховання найважливішими, як доводить дослідження, є такі: реалізація міжпредметних зв'язків; культуровідповідність; систематичність; зв'язок з життям; активність та включеність у діяльність.


Проведене дослідження уможливлює твердження, що удосконалити систему громадянської освіти та виховання можливе та доцільне за таких умов:

· уведення до навчальних планів спеціальних курсів, які будуть комплексно презентувати проблеми громадянознавства;

· посилення громадянознавчої складової в існуючих навчальних дисциплінах;

· введення спеціальних курсів до варіативної частини навчального плану;

· посилення громадянознавчої діяльності у рамках позаурочної виховної роботи;

· сприяння демократизації шкільного життя шляхом створення різноманітних моделей шкільного самоуправління;

· популяризація дитячих, молодіжних громадських організацій та об'єднань й залучення до них дітей;

· підготовка учительських кадрів до навчальної та виховної роботи в аспекті громадянської освіти і виховання школярів;

· організація просвітницької роботи серед батьків та громадськості з метою оволодіння громадянськими цінностями.

Такими є актуальні і першочергові завдання української освіти у царині громадянознавства.

Результати проведеного дослідження дають підстави для таких висновків:

1. На сучасному етапі розвитку європейська освіта спрямована на утвердження демократії і гуманізму, що передбачає формування в учнів таких якостей, як толерантність, активна громадянська позиція, пріоритетність загальнолюдських цінностей. Результати проведеного дослідження дають змогу стверджувати, що активний розвиток демократії у Європі за останнє десятиліття забезпечив широкий розгляд громадянської освіти та виховання і зацікавлення ними. Мета громадянської освіти у загальноєвропейському вимірі полягає у формуванні особистості, якій властиві громадянська культура, усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її суспільною відповідальністю, готовність до компетентної участі у житті соціуму.

Громадянська освіта виступає одним з основних засобів формування громадянської культури особистості, яка охоплює національну культуру і цінності, а також враховує загальноцивілізаційну спадщину людства, плюралізм віросповідань та систему ідей, прагне до універсалізації загальних правил і цінностей. Громадянська культура включає громадянську освіченість, компетентність, досвід громадянської участі, громадянську зрілість особистості, яка характеризується духовно-моральними якостями, ціннісними орієнтаціями та світоглядно-психологічними характеристиками.

Учені Великої Британії у різні епохи існування держави аналізували сутність, зміст, завдання громадянського виховання і ставили вимоги перед особистістю щодо служіння суспільству, а також формулювали завдання державного організму для забезпечення певних прав і свобод громадянина. У своїх працях вони розглядали проблему свободи особистості, аналізували суспільні взаємовідносини, обґрунтовували роль освіти і навчання у житті держави, розглядали поняття власності і необхідність його розуміння дітьми з раннього віку, тлумачили термін „соціальна справедливість”. Усі ці аспекти їхньої спадщини складали теоретичне підґрунтя процесу громадянського виховання.

На основі проведеного дослідження серед найвідоміших теоретиків громадянознавства слід назвати: англосаксонського мислителя Алкуіна; англійського гуманіста Р. Ашама; прихильників ідеї громадянського виховання Т. Мора, Т. Гоббса, Д. Прістлі, Д. Локка, Д. Толанда, Т. Гартлі, Д. Г'юма, А. Сміта, А. Фергюсона, Т. Пейна. За останні півтора десятиліття концепцію громадянського суспільства активно розробляли Дж. Кін та Е. Геллнер.

2. Формування комплексу громадянознавчих компетенцій старшокласників у Великій Британії стосується головним чином чотирьох складових, а саме: прав та обов'язків особистості (Rights and responsibilities); доступу (Access); приналежності (Belonging); інших тожсамостей /ідентичностей (Other identities). Їх ще називають „новими вимірами” („new dimensions”) громадянства. Науковці Великої Британії вважають, що „ефективна освіта для громадянства” може бути здійснена за таких педагогічних умов: соціальна та моральна відповідальність особистості; задіяність у спільнотах та активна участь у тих процесах, що відбуваються у суспільстві на різних його рівнях; політична грамотність, яку можна здобути шляхом громадянської едукації.

3. Особливістю громадянської освіти та виховання старшокласників у Великій Британії є регіональна специфіка освітньої політики. Оскільки до Об'єднаного Королівства входять чотири юрисдикції (Англія, Уельс, Шотландія та Північна Ірландія), то і підходи до громадянської освіти різняться між собою. У дослідженні проаналізовано моніторинговий проект громадянознавства (Citizenship Education Monitoring Project) в Англії, Уельсі, Шотландії та Північній Ірландії, який реалізовувався протягом п'яти років і визначив специфіку громадянознавчої едукації у різних регіонах Великої Британії. Британські педагоги вважають, що Конвенція ООН з прав дитини є найбільш прийнятним та доречним документом для старшокласників. В умовах сьогодення не лише Англія, а й Уельс, Північна Ірландія та Шотландія посилили акцент на викладанні громадянської освіти, включно з вихованням знань у галузі прав людини. Зараз розв'язується питання про введення „Громадянознавства” як обов'язкового предмету у всіх юрисдикціях.

4. Дисертаційне дослідження свідчить, що громадянське виховання старшокласників у Великій Британії виявляється у складній динамічній системі, яка об'єднує у собі: знання, які формують уявлення про форми і функціонування громадянина у політичній, правовій, економічній, соціальній та культурній сферах демократичної держави; формування громадянських умінь та досвіду участі у політичному житті суспільства; розвиток громадянських норм, цінностей та якостей, наявних у громадян демократичного суспільства.

Аналіз освітніх документів Великої Британії дає підстави стверджувати, що побудова курсу „Громадянознавство”, а також специфіка громадянського виховання старшокласників базується на системності і логічній структурованості, всебічному і повному висвітленню усіх тих аспектів, що сприяють формуванню свідомого, активного і поінформованого громадянина. Важливою специфічною рисою програми „Громадянознавства” є деталізація цілей, завдань, напрямків та способів здійснення громадянознавчої едукації старшокласників. Такий підхід дає змогу педагогам реалізувати принципи зв'язку з життям та практикою, диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, систематичності і послідовності. Особливо наголошуємо на тому, що навчальні програми акцентують увагу на прикладній, практичній стороні процесу становлення громадянина, оскільки широко пропонують напрямки роботи, які стосуються щоденного життя старшокласників у сім'ї, школі, громаді, країні.

Проведене нами дослідження дає підстави систематизувати і класифікувати педагогічний інструментарій, який використовують англійські педагоги для реалізації завдань громадянського виховання та освіти старшокласників. Серед інноваційних методів, форм та засобів громадянської освіти реалізуються і вирізняються: певні принципи (культуровідповідності, міжпредметних зв'язків, зв'язку з практичною діяльністю, інтеркультурності, зв'язку з життям, активності, систематичності, етнічної та релігійної толерантності й безперервності); методи (розповідь, вправи, портфоліо, групова робота, демонстрації, міні-лекції, ілюстрації, відео-презентація, бесіди симуляції та інтерактивні методи); форми (дебати, екскурсії, ігри, презентації, суспільні проекти, шкільні клуби, робота у групах, консультації, учнівське посередництво, шкільні ради, зустрічі, зібрання, дискусії, тренінг, майстер-клас, взаємонавчання, мозковий штурм); чинники (учнівське самоврядування, спілкування, мас-медіа, природа, мистецтво, громадське життя, волонтерський рух); засоби (створення музеїв при шкільних навчальних закладах, позакласна діяльність, шкільне самоуправління, вивчення усної народної творчості тощо). Однією з поширених та ефективних форм громадянської освіти та виховання є самоврядування.

5. Дослідження довело, що в Україні громадянська освіта в умовах сьогодення - розбудови держави та формування громадянського суспільства у ній - набуває особливої актуальності. Її становленню сприяли організація акцій та проектів із залученням досвіду зарубіжних фахівців (зокрема британських), організацій, фондів.

У результаті пошуку шляхів удосконалення змісту громадянського виховання, надання йому сучасного європейського характеру українські педагоги успішно використовують елементи британської системи громадянської освіти. Формування громадянина активно здійснюється на уроках, у позаурочній та позашкільній діяльності, шляхом використання цілого комплексу заходів, спрямованих на формування особистості, здатної приймати свідомі рішення та впливати на життя суспільства. Одним із найважливіших завдань школи у царині громадянського виховання школярів є формування творчої, толерантної, законослухняної, відповідальної, дієвої особистості, яка вміє не лише критично мислити, але й ефективно діяти.

Вважаємо, що науково обґрунтований та практично апробований досвід британської школи у реалізації громадянської освіти та виховання може бути успішно використаний на українському освітньому ґрунті.

^ Основні положення дисертаційного дослідження відображено у таких публікаціях

1. Душек М.О. Зміст та сутність громадянського виховання у сучасних умовах українського державотворення // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол. Т. Біленко (головний редактор), В. Кемінь, Г. Васянович та ін. - Дрогобич: Вимір, 2005. - Вип. 11. Педагогіка. - С. 14 - 24.

2. Гурій (Душек) М.О. Громадянська освіта: проблеми становлення та механізми реалізації // Молодь і ринок. - 2006. - № 2 (17). - С. 87 - 92.

3. Душек М.О. Теоретико-методичне та законодавче підґрунтя громадянського виховання у сучасній світовій практиці // Соціалізація особистості: Педагогічні науки. Збірник наук. праць Національного пед. університету ім. М.П. Драгоманова. - Київ, 2006. - Т. XXVI. - С. 209 - 219.

4. Душек М.О. Ідея громадянського виховання в історії педагогічної думки Великобританії // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2006. - № 4. - С. 103 - 107.

5. Гурій (Душек) М.О. Зміст та сутність громадянського виховання у Великобританії // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол. Т.Біленко (головний редактор), В. Кемінь, Г. Васянович та ін. - Дрогобич: Вимір, 2006. - Вип. 13. Педагогіка. - С. 237 - 248.

6. Гурій (Душек) М.О. Міжпредметні зв'язки у процесі викладання громадянознавства у Великій Британії // Соціалізація особистості: Педагогічні науки. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - Київ, 2006. - Т. XXVII. - С. 241 - 251.

7. Душек М.О. Концепція громадянського виховання крізь призму педагогічних поглядів С.Ф. Русової // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету: Серія „Педагогічні науки”. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Вип. 39. - С. 63 - 65.

8. Гурій М. Шляхи та способи реалізації завдань громадянського виховання старшокласників Великої Британії // Молодіжна політика: проблеми і перспективи. Збірник матеріалів IV Міжнародної науково практичної конференції, Дрогобич, 10 - 11 травня 2007 року. / Наук. ред. С. Щудло. - Дрогобич: Вимір, 2007. - С. 306 - 309.

9. Гурій (Душек) М.О. До питання про організацію громадянського виховання старшокласників у Великій Британії // Актуальні проблеми муніципального управління: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (15.12.2006) / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка, Т.В.Іванової. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2007. - С. 355 - 357.

10. Пантюк Т.І., Гурій М.О. Громадянське виховання старшокласників. Навчально-методичний посібник. - Дрогобич: ДДПУ, 2007. - 64 с.

11. Пантюк Т.І. Гурій М.О. Порівняльна педагогіка. Робочий зошит. - Дрогобич, ДДПУ, 2007. - 67 с.



1363485426632363.html
1363616049263815.html
1363682896721795.html
1363773402757365.html
1363884874179024.html