Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні - страница 5


19.6.2. Підготовка рухомого складу для перевезення силосної маси передбачає нарощування бортів кузовів до висоти 1,3-1,5 м від підлоги кузова.

19.6.3. Форма організації робіт при перевезенні силосної маси з полів на місця силосування визначається за погодженням сторін.

19.6.4. Обсяги перевезень силосної маси визначаються Перевізником і Замовником шляхом контрольного зважування автомобілів з вантажем і без вантажу.

19.7. Правила перевезень іншої продукції сільського господарства

19.7.1. Шкіра, шкура (суха та мокросолена), пух і перо під час перевезення потребують додержання певних режимів температури й вологості.

Цей вантаж боїться високих температур, вогкості, зволоження.

19.7.2. Шкіряна, хутрова та інша сировина повинна мати на шкірах установлений знак ветсаннагляду про дослідження її на сибірську виразку. Навіть при наявності цих знаків і санітарних сертифікатів, що супроводжують вантаж, вантажники зобов’язані користуватися рукавицями.

19.7.3. Специфіка перевезення шкіряної і шубно-хутрової сировини автомобільним транспортом визначається відповідними стандартами, згідно з якими цю сировину спаковують в тюки без обгортання в пакувальну тканину.

19.7.4. Для транспортування шкіряної та шубно-хутрової сировини використовуються фургони або бортові автомобілі з обов’язковим накриттям вантажу брезентом.

19.7.5. Згідно з вимогами ветеринарного законодавства після виконання перевезень шкіряної сировини рухомий склад підлягає санітарній обробці.

19.7.6. Допускається транспортування шкіряної сировини та овчини автотранспортом на піддонах, що перев’язані вірьовкою. Маса тюка не повинна перевищувати 40-50 кг, піддона — 1000 кг.

19.7.7. Допускається при здійсненні міських перевезень транспортування шкіряної сировини (шкір) навалом.

Окремі шкіри навантажуються плазом з сепарацією нижніх рядів.

Для сепарації використовують дошки, мати і брезенти.

Для кращого використання вантажопідйомності автомобіля доцільно на сухі шкіри навантажити сухий кіповий вантаж, який з умов перевезення можна перевозити зі шкірами.

19.7.8. Шкури мокросолені перевозять у бочках, кіпах, в’язках та окремо (без тари). Забороняється перевезення шкур разом із сухими вантажами та вантажами, які сприймають сторонні запахи.

Мокросолені шкури мають бути надійно захищені від атмосферних опадів. Забороняється в сепарації або в настилі підлоги кузова використовувати дубові дошки.

19.7.9. Після вивантаження мокросолених шкур кузов автомобіля вимивають водою під великим тиском.

19.7.10. Вовну перевозять двох видів: миту і немиту (жирну).

Забороняється перевозити обидва види вовни разом.

Перед вантаженням вовни слід вимагати ветеринарне свідоцтво (сертифікат) і дотримувати умов безпеки під час роботи з вовною.

Забороняється подавати для перевезення вологу або мокру вовну.

Забороняється вантажити вовну на вологий або жирний вантаж.

Вовна має здатність до самозаймання і легко займається від зовнішніх джерел вогню. Ця здатність посилюється при зіткненні з нафтопродуктами, харчовими маслом, олією та жирами. При вантаженні та вивантаженні вовни слід вживати заходів щодо пожежної безпеки.

19.7.11. Волосся тварин перевозять спресованим у кіпи або у мішках.

При перевезенні волосся обов’язкова наявність ветеринарно-санітарного свідоцтва встановленої форми.

19.7.12. До перевантаження вантажу допускаються робітники, які мають спеціальні щеплення, забезпечені спецодягом та пройшли відповідний інструктаж.

20. Правила перевезень продукції лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості

20.1. Правила перевезень лісоматеріалів і пиломатеріалів

20.1.1. Перевізники, в залежності від довжини лісу (хлистів, сортиментів, довгоття, короття) і пиломатеріалів, що подаються для перевезення, повинні надавати обладнаний кониками спеціалізований рухомий склад або автомобілі з бортовою платформою. Ув’язувальні засоби (ланцюги, троси) надаються Замовником.

Для перевезення лісу і пиломатеріалів гірськими дорогами причепи та причепи-розпуски мають бути обладнані гальмами.

20.1.2. У разі використання одноразових засобів пакетування пиломатеріалів за допомогою брусково-дротяної обв’язки пакет має бути ув’язаний відповідно до рекомендацій додатка 12.

20.1.3. За відсутності спеціалізованого рухомого складу Замовник за згодою Перевізника чи Перевізник за Договором може обладнати рухомий склад, що надається для перевезень лісу і пиломатеріалів, кониками та іншим приладдям (шипами чи гребінками протиковзання), які відвертають можливість зрушення лісу і пиломатеріалів на кабіну. За кабіною для захисту її від ударів торцями колод чи хлистів встановлюються щити.

20.1.4. Вантажовідправник повинен забезпечувати на вантажних пунктах вільне маневрування і роз’їзд лісовозів будь-якої вантажності.

20.1.5. Вантаження лісу і пиломатеріалів на рухомий склад та їх кріплення здійснює вантажовідправник, а зняття кріплення і розвантаження лісу і пиломатеріалів — вантажоодержувач.

20.1.6. На рухомий склад укладають пиломатеріали одного сортименту і довжини; при укладанні необрізних дошок, обапола і сильно збіжистих колод — чергують товсті кінці з тонкими, а широкі з вузькими.

20.1.7. Дозволяється перевозити здорову деревину в автомобілях, на яких перед цим перевозився заражений грибками ліс, тільки за умови ретельної очистки кузова автомобіля від гамузу та сміття і дезінфекції його розчином антисептика, яку виконує Замовник.

20.1.8. Елементи конструкцій та виробів, просочені антисептиками проти загнивання і запалення у процесі експлуатації, при транспортуванні слід захищати від атмосферних опадів, тобто закривати пергаміном, толем чи кількома рядами непросоченого пиломатеріалу.

20.1.9. Вантажно-розвантажувальні операції з просоченими виробами виконуються механізованим способом.

Не допускається участь водія у вантажно-розвантажувальних роботах, крім випадків, коли перевезення лісу і пиломатеріалів здійснюється лісовозними поїздами, що обладнані індивідуальними навантажувальними засобами.

20.1.10. Вантажовідправник повинен розташовувати ліс і пиломатеріали рівномірно між кониками автомобіля і причіпного складу. Комлі мають бути вирівнені. Висота вантажу на автомобілі не може перевищувати висоту вантажу на розпуску більш як на 100 мм під час перевезення сортиментів і на 300 мм під час перевезення хлистів.

20.1.11. Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу лісу і пиломатеріалів здійснюються Перевізником за об’ємом, а під час перевезення пакетним способом — за кількістю вантажних місць (пакетів).

20.1.12. Для перевезення лісу і пиломатеріалів допускаються тільки водії, які пройшли інструктаж з техніки безпеки й особливостей перевезень лісу і пиломатеріалів.

20.2. Правила перевезень тари

20.2.1. Цим розділом Правил передбачаються умови перевезень дерев’яної і полімерної тари з підприємств торгівлі і громадського харчування на тароремонтні підприємства, з тароремонтних підприємств і підприємств — виготовлювачів тари — споживачам, а також умови перевезень скляної тари з підприємств торгівлі і громадського харчування, приймальних пунктів — споживачам.

20.2.2. Умови перевезення поворотної тари (інвентарної тари, скляного посуду тощо) передбачаються Договором про перевезення вантажів у поворотній тарі, що укладається Перевізником і Замовником.

Доставка поворотної тари вантажовідправникам при міських перевезеннях здійснюється за кільцевими (збірними) маршрутами, як правило, автомобілями, що доставили вантаж, якщо вони не залучаються для перевезення інших вантажів у зворотному напрямку за раціональними маршрутами.

20.2.3. Перевезення дерев’яної тари з підприємств торгівлі і громадського харчування на тарозбираючі підприємства виконуються Перевізниками за Договорами з цими тарозбираючими підприємствами.

20.2.4. Перевізники повинні надавати для перевезення тари спеціалізований рухомий склад (таровози) або автомобілі з бортовою платформою з нарощеними бортами.

20.2.5. Приймання для перевезення і здача дерев’яної і полімерної тари здійснюються Перевізником за загальною кількістю місць, а скляної тари — за загальною кількістю стандартно-заповнених посудом ящиків чи корзин.

20.2.6. Перевізники не несуть відповідальності за якісний стан тари (наявність на стандартній тарі щербинок, відколів, посічень).

20.2.7. Вантажовідправники складану і розбірну дерев’яну тару повинні подавати для перевезення складеною, у щитках, що спаковані комплектно в паки або в комплектах деталей. Для забезпечення міцності ув’язки кожна пака перев’язується дротом чи шпагатом. Ящики трапецієвидної форми укладаються в кузові автомобіля один в один, а кришки спаковуються окремо.

20.2.8. Для охорони тари від поломок при транспортуванні відправники тари повинні укладати бочки, ящики дощаті та іншу важку тару на спід кузова автомобіля, а більш легку — зверху.

20.2.9. При перевезенні одним автомобілем тари різної номенклатури на адресу одного чи кількох одержувачів, вантажовідправник повинен завчасно до прибуття автомобіля під завантаження підгрупувати тару за вантажоодержувачами, здійснювати завантаження на одному посту і виписати товарно-транспортні накладні кожному одержувачу.

20.2.10. Підприємства, що виготовляють і ремонтують тару, повинні забезпечити прибирання під’їзних шляхів, місць вантаження і розвантаження тари, щоб уникнути пошкодження автомобільних шин гострими предметами.

20.2.11. Для здійснення безперешкодного вантаження і розвантаження тари вантажовідправники і вантажоодержувачі повинні забезпечити вільний проїзд автомобілів до місць складування тари.

20.3. Правила перевезень меблів

20.3.1. Правилами передбачаються умови перевезень меблів з підприємств-виготовлювачів, баз (складів) торгових організацій на інші бази, в магазини та споживачам.

20.3.2. Під час перевезення меблів Замовник та Перевізник повинні вживати заходів щодо забезпечення цілості вантажу, не допускаючи пошкодження меблів (ударів, подряпин, відколів) і попадання на них атмосферних опадів та пилу.

20.3.3. Перевезення меблів здійснюється тарним і безтарним способами.

20.3.4. Перевізник для безтарного перевезення меблів повинен надавати, як правило, автомобілі-фургони, які обладнані всередині спеціальним приладдям, що забезпечує цілість виробів (м’які джгути-прокладки, напівм’які та м’які валики).

20.3.5. За відсутності спеціалізованих автомобілів-фургонів допускається перевезення меблів безтарним способом на автомобілях з бортовою платформою.

Обладнання автомобілів з бортовою платформою приладдям, що забезпечує цілість меблів (брезент, вірьовки), здійснюється Замовником чи Перевізником за Договором.

20.3.6. Перевезення меблів у тарі здійснюється в автомобілях, фургонах чи автомобілях з бортовою платформою.

20.3.7. Перед подачею для перевезення меблів у тарі чи упаковці Замовник зобов’язаний завчасно замаркувати кожне вантажне місце.

20.3.8. Вантаження і розміщення меблів у кузові, кріплення та ув’язку повинен здійснювати Замовник.

20.3.9. Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача меблів вантажоодержувачу здійснюються Перевізником за найменуванням і кількістю місць.

20.4. Правила перевезень продукції целюлозно-паперової промисловості

20.4.1. Цими правилами передбачаються умови перевезення продукції целюлозно-паперової промисловості з підприємств, які її виготовляють, до споживачів, а також — в інших випадках, коли вона перевозиться від вантажовідправників до вантажоодержувачів.

20.4.2. Кіпи целюлози мають бути обгорнуті небіленою целюлозою і затягнуті поясами із стальної стрічки або стального дроту.

20.4.3. Замовник зобов’язаний подавати для перевезення папір — в рулонах, упакованих в декілька шарів міцного пакувального паперу, та в листах, упакованих в дерев’яні ящики або в два щити; целюлозу — у вигляді пластин, спакованих в кіпи.

Ящики та щити мають бути обв’язані стальною пакувальною стрічкою.

При перевезеннях листового паперу у контейнерах допускається м’яке упакування його в кіпи.

20.4.4. Маркування паперу має відповідати вимогам розділу 7 цих Правил.

20.4.5. Перевізник повинен надавати для перевезення паперу автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою, що забезпечені брезентом і вірьовками. Борти автомобілів та причепів при потребі можуть бути нарощені.

Підготовка кузова автомобіля для приймання паперу і паперових виробів полягає в сухому очищенні кузова, а після перевезення вантажів, що пилять, і вантажів, що залишили брудні сліди,- митті та просушуванні.

20.4.6. Рулони складаються в кузові автомобіля (автопоїзда)

рядами як на бокову поверхню, так і на торець.

Під час укладання рулонів на бокову поверхню крайні рулони нижнього ряду закріплюються клинами, що мають кут загострення 30-40 град. Не допускається закріплення рулонів непристосованими клинами, цеглинами тощо.

Під час укладання другого і третього ряду рулонів на дощаті містки крайні рулони в цих рядах також закріплюються клинами.

При вирівнюванні неправильно укладених рулонів чи вантажних місць в щитках забороняється користуватися металевими важелями, гачками, ломами та іншими предметами, що мають гострі кінці.

20.4.7. Замовники повинні оснащувати пункти вантаження і розвантаження паперу містками, трапами, піддонами, пересувними засобами малої механізації, візками, електронавантажувачами.

20.4.8. Приймання для перевезення від вантажовідправника та здача вантажоодержувачу паперу здійснюються Перевізником за кількістю місць і масою, зазначеною на вантажних місцях і в товарно-транспортних накладних.

Приймання і здача целюлози виконуються рахуванням місць.

21. Правила перевезень навалочних вантажів (руди металічної, вугілля, коксу)

21.1. Не дозволяється перевозити руду різних сортів на одному автомобілі.

21.2. Замовник зобов’язаний забезпечити водія засобами захисту, коли подає для перевезення руду, яка випаровує отруйні речовини (свинцеві, цинкові тощо).

21.3. Не допускається перевезення сухої руди у відкритих автомобілях з метою запобігання утворенню пилу під час руху автомобіля.

21.4. Перевізник за Договором може взяти на себе обладнання самоскидних кузовів системою підігрівання кузова.

21.5. Для вантаження навалочних вантажів Замовник повинен надавати навантажувальні механізми з об’ємом ковша не більше 1/3 об’єму кузова автомобіля (причепа).

21.6. Під час вантаження навалочних вантажів у кузов автомобіля (причепа) ківш навантажувального механізму має знаходитись на висоті не більше ніж 0,5 м від днища кузова.

21.7. Замовник або Перевізник (хто передбачений Договором)

після розвантаження повинен очистити кузов автомобіля від залишків вантажу.

21.8. Під час вантаження навалочних вантажів водію не дозволяється знаходитись у кабіні автомобіля, а вантажовідправнику забороняється переміщати вантаж над кабіною автомобіля; вантаження в кузов автомобіля слід проводити тільки збоку або ззаду.

21.9. Замовник погоджує з Перевізником та зазначає в Договорі порядок повідомлення водія (звуковим або світловим сигналами) про початок подавання автомобіля для завантаження, а також способи позначення місця встановлення автомобіля для завантаження (вішками, знаками, покажчиками).

Після закінчення завантаження автомобіль може прямувати до місця розвантаження тільки після дозволу машиніста екскаватора.

21.10. Замовник повинен забезпечити безпечне виконання робіт у кар’єрах:

- огороджувати проїзну частину дороги всередині кар’єру з боку нижнього відкосу земляним валом або захисною стіною;

- при затяжних уклонах доріг (більше ніж 0,06) створювати горизонтальні майданчики з уклоном 0,02 та довжиною не менше ніж 50 м і не більше ніж через кожні 600 м довжини затяжного уклону;

- на навантажувальних майданчиках, що мають уклони, встановлювати упори під колеса автомобілів;

- прибирати шматки руди, вугілля тощо, які попадають під колеса автомобіля і становлять перешкоду для його руху;

- поливати в разі потреби поверхню дороги всередині кар’єру для видалення пилу, а також утримувати під’їзні шляхи до місць вантаження у справному стані.

21.11. Замовник повинен не допускати концентрації газів у кар’єрі вище встановленої норми.

21.12. Замовник повинен узгодити графік подання рухомого складу з графіком підривних робіт і ремонтом навантажувальних механізмів.

21.13. Приймання для перевезення від вантажовідправника та здача вантажоодержувачу навалочних вантажів провадяться Перевізником за масою.

21.14. Вугілля завантажують навалом тільки одного класу і марки з рівномірним розподілом у кузові автомобіля. Категорично забороняється перевозити вугілля разом з горючими і вибуховими речовинами. Не допускається вантаження теплого (вище 35 град.C) вугілля.

21.15. Кокс перевозять так само, як і вугілля. При цьому треба враховувати, що кокс має велику здатність до поглинання вологи і збільшення через це своєї маси (до 20%).

22. Правила перевезень мінеральної сировини, мінерально-будівельних матеріалів та виробів

22.1. Правила перевезень матеріалів мінерально-будівельних природних

22.1.1. Правилами передбачаються умови перевезень нерудних будівельних матеріалів (піску, піщано-гравійної суміші, гальки, гравію, щебеню, вапняку, крейди, шлаку, каменю та їх відходів, керамзиту) і грунту (в тому числі рослинної землі, глини, торфу).

22.1.2. При перевезенні нерудних будматеріалів і грунту з об’ємною масою менш як 1,5 т/куб.м Перевізники зобов’язані наростити борти автомобілів на висоту не менше ніж 200 мм.

22.1.3. Перевізники за Договором можуть взяти на себе обладнання кузовів автомобілів системою підігрівання.

22.1.4. Для вантаження нерудних будівельних матеріалів і грунту Замовник повинен надавати навантажувальні механізми з об’ємом ковша не більш як 1/3 об’єму кузова автомобіля.

Під час вантаження нерудних будівельних матеріалів і грунту в кузов автомобіля ківш навантажувального механізму повинен знаходитись на висоті не більш як 1 м від борта кузова автомобіля.

22.1.5. Замовник після розвантаження повинен очистити кузов автомобіля від залишків вантажу.

22.1.6. Інструктування з техніки безпеки водіїв автомобілів, що працюють в кар’єрі, проводиться власником кар’єру або уповноваженим ним органом спільно з Перевізником. Водіям видається посвідчення на право роботи у кар’єрі.

22.2. Правила перевезень глиняної та силікатної цегли

22.2.1. Перевезення цегли доцільно здійснювати пакетним способом: на піддонах чи без піддонів із захисними пристроями.

22.2.2. Вантажовідправник повинен надавати для перевезення цегли піддони і бруски, стрічкові огорожі і приладдя для кріплення і роз’єднання пакетів.

За Договором Перевізник може взяти на себе виготовлення й установлення такого приладдя на рухомий склад.

Повернення піддонів і брусків вантажовідправнику здійснюється Перевізником або Замовником за домовленістю.

22.2.3. При перевезенні цегли на піддонах вантажовідправник зобов’язаний до прибуття рухомого складу для завантаження забезпечити складання вантажу на піддони. Типи і параметри піддонів повинні відповідати державному стандарту. Не допускається вантаження пакета, якщо з його нижнього ряду, кутів і торцевих сторін випали цеглини.

22.2.4. Приймання для перевезення від вантажовідправника та здача вантажоодержувачу цегли здійснюються Перевізником за кількістю стандартно заповнених пакетів. Вантажовідправник у товарно-транспортній накладній зобов’язаний зазначити масу і кількість пакетів.

22.2.5. Вантаження цегли, а також кріплення пакетів здійснюються вантажовідправником, знімання кріплень і вивантаження цегли — вантажоодержувачем.

Перевізник може за Договором провадити встановлення і знімання кріплень. Після закінчення вивантаження вантажоодержувач зобов’язаний очистити підлогу кузова від цегляних крихт.

22.2.6. При перевезенні глиняної цегли на піддонах з укладкою “в’ялинку” у випадках, коли вантажність рухомого складу не перевищує 7 т, пакети встановлюються вантажовідправником уздовж осі кузова, а при вантажності рухомого складу понад 7 т — перпендикулярно осі кузова в шаховому порядку впритул до одного із бокових бортів автомобіля. Схеми укладання цегли наведені у додатку 13.

Під час розміщення пакетів поперек кузова вантажовідправник повинен підкладати бруски перерізом 50 х 50 мм і довжиною 1 м під піддони крайніх пакетів, що не примикають до бокового борта.

22.2.7. Під час вантаження і вивантаження цегли водій зобов’язаний вийти із кабіни автомобіля і знаходитись поза зоною дії стріли навантажувального механізму.

22.2.8. Під час вантаження і вивантаження пакетів цегли на піддонах із застосуванням траверс і захватів без бокових огороджень піднімання пакетів слід здійснювати на висоту не менш як 0,5 м і не більше ніж 1,0 м над бортом автомобіля чи над раніше встановленим пакетом.

22.2.9. Водій зобов’язаний перевірити відповідність укладки та кріплення пакетів цегли на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення цілості рухомого складу. Вантажовідправник на вимогу водія зобов’язаний усунути виявлені неправильності в укладці та кріпленні вантажу.

22.2.10. Закріплення пакетів, а також перевірка правильності їх кріплення виконуються тільки після відведення навантажувальних механізмів від автомобіля.

22.3. Правила перевезень залізобетонних виробів

1376078368044649.html
1376240454009948.html
1376400025837852.html
1376524024014570.html
1376580991898048.html